Вакцина

Вакцина— препарат, що складається з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності. Ці специфічні речовини дістали назву від противіспяного препарату, виготовленого з вірусу коров'ячої віспи. Метод щеплень за допомогою вакцин називають вакцинацією, або імунізацією.

Творцем наукової теорії запобігання інфекційним захворюванням за допомогою виготовлених в лабораторії вакцин був засновник медичної мікробіології Луї Пастер. Вперше вакцинацію було здійснено в 1796 році англійським лікаремЕдвардом Дженнером, який штучно прищепив дитині коров'ячу віспу, в результаті чого ця дитина набула імунітету до натуральної віспи.

Вакцини врятували людство не тільки від віспи. Переможено тяжку дитячу хворобу поліомієліт, вакцина БЦЖ виявилася досить ефективною проти туберкульозу. За допомогою вбитих мікробів або виділених з них антигенів створюється стійкий імунітет до кору, коклюшу, правця, газової гангрени, дифтерії та багатьох інших інфекційних захворювань.

Презентація щеплення 

До складу більшості вакцин входить:

• активний компонент;
• розчинник (сольовий розчин, H2O);
• стабілізатори, антибіотики;
• допоміжні речовини (солі Al, тіомерсал, формальдегід, дріжджові гриби).

За природою активного компоненту вакцини бувають:

• вакцини, що містять цільні вбиті мікроорганізми (коклюш, холера), активні вірусні — поліомієліт, грип;
• анатоксини (дифтерія правець, стафілокок);
• вакцини з живих атенуйованих вірусів (кір, грип, поліомієліт);
• вакцини з перехресно-реагуючих живих організмів, імунологічно пов'язаних з збудником;
• хімічно синтезовані субодиниці чи отримані за допомогою генної інженерії (гепатит В, грип, ВІЛ-інфекція);
• адсорбовані вакцини (АКДС).

Варто зазначити що кількість стабілізатора чи допоміжної речовини на кілька порядків менша ніж та, що може викликати побічну дію. Так, наприклад, вміст антибіотика канаміцину в одній дозі пероральної поліоміелітноі вакцини становить не більше 30 мікрограм, тоді як доза, що використовується з лікувальною метою, вимірюється в міліграмах на кілограм маси тіла; вміст тіомерсалу(мертиоляту) в одній дозі вакцини для профілактики гепатиту В становить 0.025 міліграм, в одній дозі адсорбованої кашлюково-дифтерійно-правцевоі вакцини — 0,005 міліграм, тоді як доза, що може завдати шкоди організму-75 міліграм на кілограм маси тіла; вміст формальдегіду в рідкій інактивованій вакцині для профілактики поліомієліту не більше 0.1 міліграм в одній дозі тоді як шкідлива доза-100 міліграм на кілограм маси тіла.

Джерела:

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Вакцини