Епідемічний процес

Епідеміологія – це наука, яка вивчає епідемічний процес, закономірності поширенняі інфекційних хвороб, розробляє заходи попередження і зниження захворюваності та ліквідації окремих інфекцій.
Предметом епідеміології, на відміну від клінічної медицини, є не сама хвороба, а захворюваність населення на цю хворобу. Захворюваність відображає популяційний (надорганізмовий) рівень організації життя, а хвороба – організмовий, суборганізмовий рівень. .

Розділи епідеміології: 

• Загальна епідеміологія 

• Спеціальна епідеміологія.

Академік Л.В. Громашевський визначав епідемічний процес як безперервний ланцюг зараження і пов'язаних міжс обою інфекційних станів людей (хворий, носій), які витікають один із одного. І.І. Йолкін розглядав епідемічний процес як ряд зв'язаних зараженням епідемічних осередків. В.Д. Бєляков визначав епідемічний процес як виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед людей.  

Перше визначення не враховує передачу збудника від хворих тварин, коли людина не буває далі джерелом інфекції. Друге визначення не підходить для зоонозів. У визначенні Бєлякова виділені прояви епідпроцесу, але не розкрита сутність, причини, умови.

 . Основою епідемічного процесу є паразитарна система. Паразитарна система – категорія біоценотична її можна визначити так: система, яка склалася в процесі еволюції, в якій взаємодіють популяція паразита із популяцією специфічного хазяїна і з тою частиною середовища, котра представляє собою необхідні для існування умови.

 Але популяція людей – категорія не тільки біологічна, але й і соціальна. Соціальні та природні умови безпосередньо включаються у функціонування паразитарних систем і грають регулюючу роль в епідемічному процесі.

 Від 1989 року в Україні прийнято таке визначення епідемічного процесу – це безперервний процес взаємодії мікроорганізму (збудника-паразита) і макроорганізму (людей) на популяційному рівні, який проявляється при певних соціальних і природних умовах поодинокими і множинними захворюваннями, а також безсимптомними формами інфекції, супроводжується поширенням специфічних інфекційних захворювань серед людей і забезпечує збереження збудника у природі як біологічного виду.

Як будь-який процес, епідемічний процес розглядають в 3-х аспектах:

•   Причини (чинники, умови) процесу 
• Механізми розвитку процесу 
• Прояви процесу

 Епідемічний процес проявляється захворюваністю, яка аналізується кількісно, а також в часі, за територією, за віковими групами населення, за статтю, в етнічних групах. .

Джерела:

1. http://medviva.com/epidemichniy-protses-protiepidemichni-zahodi
   
   

Епідеміологія – це наука, яка вивчає епідемічний процес, закономірності поширенняі інфекційних хвороб, розробляє заходи попередження і зниження захворюваності та ліквідації окремих інфекцій. Предметом епідеміології, на відміну від клінічної медицини, є не сама хвороба, а захворюваність населення на цю хворобу. Захворюваність відображає популяційний (надорганізмовий) рівень організації життя, а хвороба – організмовий, суборганізмовий рівень. .Епідеміологія – це наука, яка вивчає епідемічний процес, закономірності поширенняі інфекційних хвороб, розробляє заходи попередження і зниження захворюваності та ліквідації окремих інфекцій.
Предметом епідеміології, на відміну від клінічної медицини, є не сама хвороба, а захворюваність населення на цю хворобу. Захворюваність відображає популяційний (надорганізмовий) рівень організації життя, а хвороба – організмовий, суборганізмовий рівень. .